Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Це пам’ять і біль українського народу.
В цей день ми згадуємо тих, хто став жертвою тодішнього режиму і прийняв мученицьку смерть. Голодомор є національною трагедією і окремою сумною та гіркою сторінкою в історії українського народу.
Уже четвертий рік поспіль ми вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної війни московії проти України.
Московський рашистський режим у ХХІ столітті, як і тоталітарний комуністичний режим у ХХ столітті, вчиняє злочин геноциду проти українського народу. Розв’язана російською федерацією проти України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю. Окупанти знову намагаються знищити нашу ідентичність, культуру, мову.
Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам’ять про страшну трагедію. А завдання сучасних українців – передати знання про Голодомор майбутнім поколінням.
Нинішні трагічні події та чергові злочини росіян демонструють, що жива пам’ять – надзвичайно важлива.
Нехай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!
О 16:00 запалимо свічку пам’яті у вікні на знак скорботи за загиблими та віри в нашу Перемогу! В молитві згадаймо всіх жертв голодоморів!
Пам’ятаємо! Єднаємося! Переможемо!
